Вчителька переможниці Радіодиктанту єдності - про секрети вивчення мови у закарпатській глибинці
18-12-2019, 18:16. Розмістив: redaktor
Про закарпатську школу в Тур’ї Реметах усі заговорили в листопаді цього року — коли шестикласниця Анастасія Швець виявилася однією з двох людей на цілу країну, які написали Всеукраїнський диктант національної єдності без помилок.Це стало сильним антиаргументом у розмовах щодо загального рівня освіти, зокрема щодо знання української мови на Закарпатті, адже ця найзахідніша область України сумновідома щорічним низьким рівнем на ЗНО з української мови та літератури. А тут раптом — такий результат!
І примітно, що вчиться Анастасія у сільській школі (адже великою кількістю дітей із сільських шкіл, які беруть у регіоні участь у ЗНО, крім “угорського фактору”, якраз і пояснюють експерти щорічний провал результатів Закарпаття на ЗНО).
Тож кореспонденти Укрінформу поїхали у закарпатську сільську школу, яка втерла носа усій країні зі знання мови, і розпитали, у чому їхній секрет.
ЦЕ НЕ ВИПАДКОВІСТЬ, А РЕЗУЛЬТАТ РОБОТИ
Звісно, наш візит після Настиної перемоги в школі — річ очікувана. Хіба що от із самою зіркою української мови (так, у країні це не тільки Олександр Авраменко!) не зустрічаємось, бо для тихої від природи Насті надмір публічної уваги після її перемоги викликає стрес, тож відтепер мама дівчинки не допускає зайвого спілкування дитини з пресою. Утім поговорити з нами радо погоджуються педагог, старший учитель, яка веде українську в цієї шестикласниці — Ксенія Товт і директорка Тур’є-Реметівської школи Антоніна Мегела.
- Перемога нашої Насті — це не виняток, а закономірність, – починає розмову директорка. – Якщо підняти статистику минулих років, у Ксенії Аркадіївни завжди є переможці олімпіад, конкурсів з української мови імені Яцика та Шевченка. Переможці — це щораз різні дітки, учні від 5 до 11 класу. І в інших учителів є досягнення. Тому наша чергова перемога — це результат роботи, насамперед.
Цікавлюся, чи нагороджують за ці результати якимось чином, адже варто би заохотити і вчителя, й дівчинку. Крім того, депутат Закарпатської облради Денис Ман, який, до слова, родом із цього села і випускник цієї ж школи, пропонував стипендіювати Анастасію Швець.
- Щодо пропозиції пана Дениса Мана, сказати вам наразі нічого не можу, а от у нас в селі є така програма “Майбутня еліта Закарпаття”. За нею ми на кошти села щорічно нагороджуємо дітей за досягнення у різних номінаціях. На кшталт “Відкриття року”, “Обдарована дитина”, “Золотий голос”... Нагороджуємо на загальношкільних батьківських зборах. Сума невелика — 200 гривень. Але діти тішаться з того, що їх відзначили, і батьки задоволені. Цьогоріч у межах такої програми відзначимо й Настю Швець. Ну а вчителя обов'язково заохотимо у грудні премією.
НА РАДІОДИКТАНТ — ЯК НА СВЯТО
Звісно, про Настину перемогу в школі досі говорять, адже писали разом із нею той диктант 60 школярів і вчителі в актовому залі (загалом у школі навчається 459 учнів).
- І я писала, і вчителька Настина Ксенія Аркадіївна з української мови – також. Ну, я у себе дві помилки виявила. Але більшість не надіслали свій диктант, а Настя сфотографувала, надіслала і перемогла, — каже Антоніна Мегела.
- Це було дуже святково, – пригадує Ксенія Товт. – Усі зібралися у конференц-залі, діти вдягнені у вишиванки, святкова була атмосфера. Дуже красиво! Добре, що є така традиція — Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.
А я подумки собі відзначаю: добре, що про цю традицію знають у сільській школі на Перечинщині, й добре, що підтримують її разом із країною! Погодьтеся — не всі так роблять, на жаль, хоча школа – саме те місце, де б такі традиції мали культивувати насамперед.
ДО РЕПЕТИТОРІВ ДІТИ НЕ ХОДЯТЬ, ВИСТАЧАЄ ЗАНЯТЬ З УЧИТЕЛЬКОЮ
Тим часом, ми на уроці у Ксенії Товт, вчителька займається з 11-класниками підготовкою до ЗНО з української мови та літератури, проходять тести з літератури. За 20 хвилин ловлю себе на думці, що на добру третину питань я б іще пошукала відповіді!
- Ксенія Аркадіївна з 11-класниками проводить найбільше часу, і саме через підготовку до ЗНО. Виділяє час на уроці на тести, також факультативно займається з класом після уроків, проганяють програму і тести попередніх років, – каже директорка, поки вчитель працює з дітьми.
Пізніше уже Ксенія Товт розповідає, що для таких занять закуповують спеціальні підручники, тести минулих років, також у топі – книжки та експрес-уроки Авраменка. – У нього багато книг, які якраз для школи — ми в 10-11 класах працюємо за його підручниками. Експрес-уроки також чудові: вони на кілька хвилин усього, але там так вдало підібрані випадки, що навіть за ці кілька хвилин можна зрозуміти і запам'ятати правило, а головне — виняток! От наприклад, із наголосом – у нас він рухомий, і є 200 з чимось слів саме для ЗНО, у тестуванні діти повинні вказати правильний наголос. Ми це все опрацьовуємо, бо в дітей повинні виробитися не тільки знання, а ще й навички щодо власне проходження тесту, вони повинні уміти розрахувати свій час (знати, скільки часу витрачати на те, що добре знають, а скільки залишити на те, над чим треба подумати), – каже вчитель.
Примітно, що ніхто із 11-класників не ходить додатково до репетиторів, аби підготуватися до ЗНО, занять із вчителькою їм вистачає.
Нагадуємо, що ЗНО з української мови та літератури – обов'язкове. І є неприємна тенденція: на Закарпатті у цьому тестуванні щорічно ледь не найнижчий рейтинг серед регіонів України.
Я ЗВИКЛА ТИХО ПРАЦЮВАТИ І ТИХО РАДІТИ УСПІХАМ
Цікавлюся, чи змінилося щось у роботі з перемогою учениці на радіодиктанті.
- Я така людина, що звикла тихо собі працювати і так само тихо радіти успіхам, – каже Ксенія Товт. – То, звісно, була приємна несподіванка. Я дуже рада за дитину, вона старанна, дуже хоче вчитися і їй дається матеріал. Настю я вчу тільки другий рік, бо я починаю працювати з дітками з 5-го класу, вона – шестикласниця. І мушу зазначити, що дуже велика праця і терпіння закладені в дитину з початкових класів, усі досягнення у старшій школі — це гарні плоди того, що вже було закладено. Ми тепер тільки шліфуємо цей діамант. Настя має велике бажання вчитися. Треба сказати, що вона одна з небагатьох, хто ходить у сільську бібліотеку і читає паперові книжки — серед сучасних учнів, погодьтеся, це рідкість. І ще ця дитина багато працює вдома додатково. Я хочу побажати, щоби бажання вчитися у неї не пропало надалі. Упевнена, на Настю чекає ще багато перемог.
У НАС ДІТИ ДУЖЕ МОТИВОВАНІ ВЧИТИСЯ
- Я дивлюся, мотивовані у вас у школі діти! Не вкладаються у загальну картину, мовляв, нащо нам та освіта, закінчимо школу – та й на заробітки!
- Це направду так, і добре, що ви помітили. Вони справді багато працюють. Нема таких конкурсів, де б наші діти не брали участі! І часто саме вони навіть знаходять ці конкурси і пропонують взяти участь. То краса! Діти справді багато працюють.
- Багато моїх колег зверталося до вас після перемоги. Приємно бути відомими?
- Звісно, але я постійно повторюю, що перемога Насті — це не виняток. Це доказ великої роботи.
- Ще один момент — те, що закарпатські школи часто дають низький показник на ЗНО з української мови. Ви скрупульозно над цим працюєте, ваша школа має добре місце в рейтингу?
- Мої випускники складають ЗНО з української. Втім, рейтинг потім визначають, беручи середній результат — і ті діти, що не склали ЗНО, впливають на загальний результат школи. Виходить так, що ті, хто не працює, тягнуть за собою інших.
- А 200-бальників маєте?
- Ні, на жаль. Але ми цим не переймаємося, бо це — одиниці на цілу країну! А от переможців обласних олімпіад і конкурсів у нас багато. Мене тішить, що часто серед цих дітей є і мої учні.
- Насамкінець – питання не зі шкільної програми: є така суспільна думка, що сучасні учні вирізняються тотальною безграмотністю, мовляв, вплив мови інтернету. Наскільки можете це підтвердити чи, може, спростувати?
- З того, де я їх перевіряю — діти грамотні, але крім знання правил треба мати ще й навички спілкування, уміти писати, чітко й правильно формулювати думку. Про своїх учнів не можу сказати, що у них із цим є якісь проблеми.
- Ну, і ще одне цікавить: як по-вашому, місцевий діалект на Закарпатті є однією з перепон до вивчення української мови?
- Ні, не сказала би. У нас навіть на уроці часто те чи інше слово може прозвучати нелітературною мовою, але твори діти пишуть українською мовою. Тут впливає подача матеріалу, мотивація дітей, їм на уроках не має бути нудно. І, звісно, конкурси, олімпіади, радіодиктанти — це все сприяє вивченню української. Тому ми саме так і працюємо.
Повернутися назад