75 років тому радянські літаки бомбардували Берегово (ФОТО)
10-10-2019, 15:15. Розмістив: redaktor
Перші повітряні удари випали на залізничну станцію, де, на думку ворога, мали б концентруватись військові ешелени.
Прикро, але жодних бойових одиниць тут не знаходилось, тому масований наліт дістався цивільному населенню. За свідченням очевидців, тоді в районі залізничного вокзалу загинуло понад 250 осіб, переважно літніх людей, жінок та дітей.
Уже за традицією, берегівчани щороку 9 жовтня вшановують пам’ять невинно загиблих тут людей, про трагічні події тих днів на фасаді нинішнього залізничного вокзалу нагадує встановлена благодійним фондом “За Берегсас” (Ніредьгаза) меморіальна дошка.
“Ми повинні завжди пам’ятати про ті жахіття війни, коли в її горнилі гинули ні в чому невинні люди,- наголошувала у своїй промові на мітингу-реквіємі з нагоди даної дати ректор Закарпатського угорського інституту, депутат обласної ради Ілдика Орос.- Сьогоднішня молодь просто зобов’язана зберегти ці пам’ять та шану і передати їх наступним поколінням.”Цю ж думку продовжив Генеральний консул Угорщини в Берегові Матяш Сіладі. Він наголосив, що ті, хто народився у мирні часи, мають цінувати це і докладати максимум зусиль для того, аби зберегти такий стан. Особливо зараз, коли Україна теж перебуває у військовому конфлікті.
Історик з Угорщини Пейтер Іллейшфолві зауважив: “червонобокі” бомбардувальники не зважали на те, що в мирному місті Берегово мешкають переважно цивільні люди, аж ніяк не військові, які потенційно не загрожували радянським підрозділам – літаки 9 жовтня 1944 року нещадно засипали місто смертоносним вантажем.
“Можливо серед присутніх на сьогодгішньому зібранні є нащадки тих, хто невинно загинув тоді від бомбардувань,- припустив історик.- Тим більше маємо пам’ятати цю трагічну дату й ніколи не забувати про неї.”Мітинг-реквієм завершився покладанням вінків та квітів до меморіальної дошки від представників міської влади, громадських осередків, молоді міста. Зібрання робили ще більш урочистим патріотичні пісні у виконанні солістки Мар’яни Балог.
Повернутися назад