Трансформація системи: чого чекати закарпатцям від медичної реформи?

​



Дехто підтримує, дехто протестує, а дехто і взагалі не розуміє що коїться. Підживлені міфами історії про закриття лікарень викликають побоювання в українців. Ми розібрали для вас ключові фактори медичної реформи: систему фінансування, оптимізацію лікарень та переваги для пацієнтів. Тож як зміниться українська медицина у 2020-му році?

Потрійна хвиля трансформації
Для початку варто з’ясувати за якою послідовністю діє медична реформа. В Україні вона стартувала на початку 2018-го року. Першими її відчули на собі лікарі первинної ланки: сімейні лікарі, терапевти та педіатри. Вони лікують найбільш поширені хвороби, ведуть пацієнтів із хронічними захворюваннями та видають направлення до фахівців вторинної чи третинної допомоги. Також лікар видає потрібну довідку, листок непрацездатності, направлення для проходження медико-соціальної експертизи тощо.
Весь перелік послуг.
Видозмінилася і форма фінансування медичних закладів. Напевно, ви зустрічали принцип «гроші йдуть за пацієнтом». Тобто держава платить саме тому лікарю (та медзакладу), до якого звернувся пацієнт. Лікарі почали укладати декларації із людьми, а медичні заклади – отримувати значно більше фінансування.
Важлива деталь: людина з якихось причин може змінити сімейного лікаря, уклавши іншу декларацію. Відтак, лікарі зацікавлені у наданні якісних послуг.

Парадокс заробітних плат
У результаті реформи первинної ланки зарплати лікарів зросли до більш ніж 20-ти тис грн. Тим часом вузькоспеціалізовані фахівці, які відносяться до вторинної ланки, отримують зарплату близько 6-ти тис грн. Така ситуація неабияк обурювала медичних працівників, однак ті не в змозі змінити етапи реформування.
Вторинну медичну допомогу надають в амбулаторних або стаціонарних умовах у плановому порядку або в екстрених випадках. Ця ланка передбачає більш складні послуги: лікування хвороб, отруєнь, при травмах та під час вагітності.
Третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу здійснюють високоспеціалізовані багатопрофільні або однопрофільні заклади охорони здоров’я. Ця ланка передбачає застосування високотехнологічного обладнання або високоспеціалізованих медичних процедур.

Лікарні на Закарпатті будуть закривати! – міф
З 1 квітня в Україні почнуть діяти понад 200 опорних лікарень. Решта лікарень продовжать працювати у звичному режимі, щоправда зі зменшеним фінансуванням.
Зокрема на Закарпатті Кабмін визначив 8 лікарень, які отримають статус опорних у госпітальних округах.

Це спровокувало хвилю обурень серед закарпатців. Наприклад, 6-го лютого очільники Іршавщини приїхали до в. о. голови Закарпатської ОДА з вимогою включити Іршавську райлікарню в перелік опорних закладів охорони здоров’я. У відповідь почули пояснення: перелік опорних закладів визначали на основі відповідної Методики формування мережі робочою групою. Серед основних показників: кваліфікація персоналу, наявність обладнання, а також відсутність концентрації опорних лікарень на території області. А шлях до лікарні не має займати більше години.
«Ці опорні лікарні мають бути розташовані рівномірно. Щоб  була доступність як з гірського району, наприклад, Рахівського, так і до крайньої точки Закарпаття – Воловецької лікарні, яка також стала опорною» – директор департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА Єлизавета Біров.

Така напружена ситуація у галузі охорони здоров’я спровокувала низку запитань та хибних припущень серед людей. Одне із таких поширилося серед жителів Ужгородщини щодо закриття районної лікарні, бо та не увійшла до списку опорних закладів. Медики ж заспокоюють: лікарню закривати ніхто не буде. Більше того, тут готують до відкриття оновлене поліклінічне відділення.
Що зміниться для українців?
Для лікарів: 1 квітня 2020 року запрацює Програма медичних гарантій – пакет медичних послуг, які держава гарантує пацієнту. Практично всі медичні послуги за пацієнтів оплачуватиме Національна служба здоров’я України. На цe у держбюджеті 2020-го року передбачили 72 млрд грн.
Зарплата лікарів залежатиме від того, скільки і які медичні послуги вони нададуть пацієнтам. На кожну медичну послугу – свій тариф. За попередніми даними, пологи коштуватимуть 8500 грн, лікування інсульту – 19500 грн, інфаркту – 15800 грн тощо.

Пацієнти зможуть:
Вільно обирати вузьких спеціалістів для консультації, подібно до вибору сімейних лікарів. Аналогічна ситуація і з вибором лікарні;Отримати безкоштовну консультацію, але (!) за направленням свого сімейного лікаря. Екстрену медичну допомогу людині надають безоплатно;Скерування до вузьких спеціалістів буде в електронному вигляді;Уся медична допомога при інфаркті або інсульті для пацієнта буде безкоштовною;Для ранньої діагностики онкозахворювань медичні обстеження будуть безкоштовними (мамографія, гістероскопія, езофагогастродуоденоскопія, колоноскопія, цистоскопія і бронхоскопія).Новий метод фінансування забезпечує зростання доходів лікарів та підвищення якості послуг для пацієнтів. Екстрену допомогу надаватимуть всім, незалежно від того, чи уклала людина декларацію із сімейним лікарем.
Все що потрібно пацієнту, щоб скористатися безкоштовним переліком медпослуг: укласти декларацію та отримати направлення на наступні рівні допомоги.

Українська медицина у традиційному форматі вичерпала свій ресурс. Паперові медичні картки та потреба «дати на лапу» відходять у минуле. Дефіцит фінансування провокував неякісне обслуговування. Відтепер зарплата медичних працівників безпосередньо залежатиме від якості медичного обслуговування. А швидкість реформування – від готовності українців до європейської системи охорони здоров’я.

Підготувала Тетяна Москаль, 
 для «ПЕРШИЙ.com.ua»