Як японець Норіо Інагакі з Токіо збирав фольклорний матеріал у селах Закарпаття (ФОТО)

У всі часи, в тому числі і важкі для галузі культури, Іршавщина славилась своїм неповторним аматорським мистецтвом. В районі налагоджена робота з метою збереження пісенної творчості та нематеріальної культурної спадщини.

Клубні працівники виконують свою роботу навіть у непередбачуваних ситуаціях.

Два роки тому японець Норіо Інагакі з Токіо, який веде дослідницьку діяльність в Інституті фольклору й архівів Румунської академії наук міста Клуж розпочав проект, метою якого є зафіксувати найяскравіші зразки нематеріальної культурної спадщини (найхарактерніші пісенні й танцювальні зразки) різних етносів, що населяють Україну, Румунію, Болгарію та Сербію. А також створити тематичну відеотеку на базі згаданого інституту.

Рік тому він уже відвідував Закарпаття та вивчав волоський колорит у пісенно-танцювальних традиціях Виноградівщини.

У середині вересня Норіо Інагакі завітав в Іршавщину, побували у селі Івашковиця. Поїздка видалася плідною, було записано понад 30 пісень, що побутують у цьому прекрасному гірському співочому селі від учасників вокально-етнографічного ансамблю, що працює при клубі, а саме Глеби Ганни, Бідзілі Марти, Данканич Ганни, а саме: «Маріка, Маріка», «На горі травка ся колише», «У суботу вечора», «Удколи ня мамка била», «Як я кажу так най буде», «Латорице, чомусь каламутна», «Понад гору високую», «Зелена, зелена» та багато інших.

Зібрані матеріали доповнять фонди минулих років, допоможуть з’ясувати трансформаційні процеси та виявити місцеву специфіку фольклору.

Оксана СІДОР