Призабуті прізвища відомих хустян: Шкробинець Юрій Васильович (ФОТО)

Народився поет 12 листопада 1928 року в м. Хуст у родині службовця. П’ять років навчався у Будапешті в гімназії ім. Йожефа Етвеша, вивчив угорську мову, виявив гарні здібності. Середню освіту завершував у СШ №1 м. Хуст (1947) – із золотою медаллю. А далі здобував фах філолога на українському відділенні щойно відкритого в Ужгороді університету.

Ще під час навчання в Будапештській гімназії почав писати вірші українською і угорською мовами. Однак головною для нього стала робота перекладача. Згодом Петро Скунць твердив, що «Шкробинець рівноцінно володів двома літературними мовами: українською й угорською».

А перша публікація перекладу з’явилася в «Закарпатській правді» 21 березня 1948 р. Це був вірш Шандора Петефі «Національна пісня». Український читач зміг познайомитися з творами не тільки Шандора Петефі, але й багатьох інших угорських письменників у перекладі Юрія Шкробинця: Яноша Араня, Ендре Аді, Мігая Бабіча, Шандора Вереша, Аттіли Йожефа, Дюли Югаса, Дюли Ійєша, Жігмонда Моріца, Булчу Берти тощо.

Як поет-перекладач Юрій Шкробинець здобув і в Угорщині, і в Україні авторитет, який випадає на долю небагатьом літераторам. У 1970-му році вийшов у світ збірник «Угорська арфа» – поетична антологія, де представлено українському читачеві твори майже 50-ти угорських авторів різних епох, стилів і напрямків – від сімнадцятого і до середини двадцятого століть. Ця книга – своєрідний підсумок 20-літньої роботи Ю. Шкробинця-перекладача.

Але завдяки його праці ми можемо читати і угорськомовних письменників з різних країн. Наприклад, твори Шандора Каняді з Румунії, Кароя Ача з Югославії, Олівера Раца зі Словаччини. Чимало перекладав і твори закарпатських угорськомовних письменників – Ласла Балли, Вільмоша Ковача, Кароя Балли, Барбали Салаї, Магди Фюзеші, Єви Фінти, Елемира Кевсегі, Гейзи Фодора, Балажа Балога.

На українській сцені завдяки роботі перекладача поставлено драматичні твори Ференца Форкоша «Ліс гуде» (1964), Пограла Качо «Витязь Янош» (1976), Фрідєша Корінті «У кріслі й без крісла» (1979), Деже Коллера «Викрадення сабіянок» (1989).

Відрадно, що угорські читачі мали змогу прочитати в його перекладах вірші Шевченка «Доля», «Заповіт», «Мені однаково», «Мені тринадцятий минало», І. Франка «Каменярі», пролог до поеми «Мойсей», поезії Тичини, Рильського, Сосюри, Павличка, Пушкіна, Лермонтова тощо.

Доробок перекладача одержав визнання як удома, так і за рубежем. Ю. Шкробинець відзначений найвищою нагородою Спілки письменників Угорщини – медаллю «За угорську літературу» (1968), удостоєний медалей імені Шандора Петефі та Жігмонда Моріца, почесного знаку «Золотий вінок». За переклади українською мовою він став лауреатом премії ім. М. Рильського (1983). Угорська поетеса Жужа Раб, яка перекладала твори українських письменників і знає труднощі перекладу, так оцінила доробок Ю. Шкробинця: “Такий перекладач угорцям міг тільки приснитися, бо вільно володіє як розмовною угорською, так і поетичною”.

Ю. Шкробинець – лауреат міжнародної премії ім. Габора Бетлена, яка щорічно присуджується діячам культури, чия творчість і діяльність стали вагомим внеском у співробітництво та взаєморозуміння між народами Угорщини та Центральної Європи

Але попри перекладацьку та значну публіцистичну діяльність, він ще й виявив неабиякий талант як поет. За життя письменника було опубліковано кілька десятків оригінальних поезій у різних газетах та журналах. Деякі вірші стали піснями, які виконує Закарпатський народний хор.

Поезія Ю. Шкробинця дуже цікава. У ній є твори різних жанрів, зокрема послання, сонети, епітафії тощо. Можливо, серед закарпатських поетів саме у віршах цього автора найчастіше зустрічаються прізвища відомих громадських діячів, представників культури та мистецтва. Вражає наповненість його поезії особистостями, що належать до різних епох, різних народів, різних галузей. Тут і поети, твори яких він перекладав, і художники, і українські знакові постаті…Творчість Юрія Шкробинця є цінною сторінкою закарпатської літератури, а в ширшому масштабі – літератури України та Угорщини. Знайомлячи українських читачів із набутками інших народів, письменник сприяв розширенню культурних обріїв нашої нації, справді зводив мости взаєморозуміння та дружби.

Підготував Мирослав КАЛИНИЧ